Історія

Історія

Виникнення

Українська школа архетипіки (далі ⎯ УША) виникла як міждисциплінарний науково-практичний напрям досліджень у галузі науки державне управління. Його основу склали аналітична психологія швейцарця Карла Густава Юнга, американська типологія особистості Майєрс-Бріггс, а також роботи українських соціологів Едуарда Афоніна і Олени Донченко, психодіагноста Леоніда Бурлачука і культуролога Сергія Кримського, історика Андрія Мартинова і політолога Юрія Романенка.

Статус

УША – це відкрите за своїми ідеями і складом учасників наукове об’єднання представників різних галузей науки, які з позицій архетипів колективного несвідомого розглядають актуальні проблеми теорії та історії публічного управління, становлення та розвитку механізмів публічного управління і служби в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Становлення та розвиток

Помітними віхами на шляху становлення УША стала реалізація засновниками наступних завдань:

  • Створення й адаптація для масових опитувань спеціальних психодіагностичних інструментів, що їх склали проективна тестова «Методика колірних уподобань» (автор ⎯ Е. Афонін; 1987, 1992) та особистісний опитувальник «БАД» (автори – Л. Бурлачук, Е. Афонін, О. Донченко; 2000, 2002);
  • Започаткування соціологічного моніторингу загальносистемних змін в Україні (1992–2016), Росії (2010, 2011) та Білорусі (2010, 2011, 2013);
  • Осмислення, узагальнення та концептуалізація в соцієтальній (1994), циклічній (1996) і, власне, в архетиповій (2002–2017) парадигмах даних моніторингових досліджень;
  • Започаткування (2010), як основної організаційно-комунікативної форми міждисциплінарного дискурсу науковців, щорічного міжнародного теоретико-методологічного семінару (ТМС, 2010) и міжнародного конкурсу молодих учених (2013) за спільною темою: «Архетипіка і публічне управління».

Щорічні заходи Української школи архетипіки дозволили об’єднати зусилля близько 200 дослідників із 15 країн світу (Білорусь, Великобританія, Гана, Грузія, Італія, Лівія, Німеччина, Польща, Росія, Сербія, Словакія, США, Україна, Франція, Чехія, Єгипет), опублікувати близько 450 наукових статей з проблем публічного управління.

Зокрема, в межах щорічних заходів Української школи архетипіки проведено:

  • І ТМС⎯2010 «Архетипіка і публічне управління», 13⎯14 липня 2010, Феодосія, Автономна Республіка Крим, Україна;
  • ІІ ТМС⎯2011 «Архетипіка і публічне управління: об’єктивне і суб’єктивне, свідоме і несвідоме у процесах соціальної інтеграції та диференціації», 23⎯30 січня 2011, Наама Бей, Шарм-Эль-Шейх, Єгипет;
  • ІІІ ТМС⎯2012 «Архетипіка і публічне управління: ментально-психологічні аспекти», 23-30 червня 2012, Барселона, Іспанія; 
  • ІV ТМС⎯2013 та І Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: інституційні форми, механізми та практики», 23м25 травня 2013, Київ, Україна; 
  • V ТМС⎯2014 та ІІ Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: раціоналізація та нормативні практики», 13 червня 2014, Київ, Україна;
  • VI ТМС⎯2015 та ІІІ Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і державне управління: громадська самоорганізація, соціальна мобільність, суспільна інтеграція», 30 квітня 2015, Ужгород, Україна – Скаліца, Словаччина;
  • VII ТМС⎯2016 та ІV Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: виклики та ризики суспільної трансформації», 27 травня – 3 червня 2016, Київ, Україна – Тбілісі, Грузія;
  • VIII ТМС⎯2017 та V Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: механізми та стратегії розв’язання конфліктів у сучасному світі», 29-30 травня 2017, Київ, Україна;
  • ІХ ТМС⎯2018 та VІ Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: європейський простір у вимірах уявного, реального та ідеального», 28-29 червня 2018, Монпельє, Франція.
  • Х ТМС⎯2019 та VІI Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка  і публічне управління: стратегії сталого розвитку в умовах цивілізаційних зрушень», 30 квітня – 11 травня 2019, Європа (Німеччина, Швейцарія, Франція, Чехія, Польща) – Львів, Україна.
  • ХI ТМС⎯2020 та VІII Міжнародний конкурс молодих науковців «Архетипіка і публічне управління: традиція, її суб’єкти та джерела у постмодерному суспільстві», 24⎯31 січня 2020, Шарм-Ель-Шейх, Александрія, Єгипет.

Дедалі зростаюча активність Української школи архетипіки виходила за традиційні наукові рамки і знаходила своє втілення в інноваційних формах реалізації ініціатив:

  • Відкриття веб-сторінки УША (травень 2014, http://usarch.org/), подальший розвиток якої ініціатори націлились перетворити з часом в інструментальний кейс глобальних соціально-маркетингових досліджень;
  • Заснування (жовтень 2015) міжнародного лекторію «Закономірності та особливості Української трансформації» з метою популяризації результатів досліджень учасників УША (https://www.youtube.com/playlist?list=PLCiE7UTMLHiNAW5nY7tHQTM6wJeOPWyRy); 
  • Заснування (вересень 2016) дискусійного майданчика – міжнародного інтернет-клубу друзів Української школи архетипіки (https://www.youtube.com/playlist?list=PLCiE7UTMLHiNdM-9MKDe4JC-QyqQsKWyp);
  • Ліцензування в МОН України вибіркової освітньої дисципліни «Архетипіка публічного управління» для циклу професійної підготовки в НАДУ при Президентові України здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (вересень 2016); 
  • Пошук західних партнерів УША, прихильників аналітичної психології К. Юнга: запрошення почесного професора Сорбонни Мішеля Маффесолі до Києва з лекціями «Неотрайбалізм і сучасна політика децентралізації» (НАДУ при Президентові України, 29 травня 2017) і «Трансформація політичного в етичне: моральні цінності постмодерного простору» (Інститут соціології НАН України, 30 травня 2017); організація спільного франко-українського наукового форуму архетипіки (Університет Монпельє 3, 28-29 червня 2018); переклад українською мовою та поширення в Україні праць західних науковців-юнгіанців (М. Маффесолі. Час племен, 2018; Ж. Дюран. Антропологічні структури уявного, 2020);   
  • Підготовка та презентація громадськості авторських видань: 10 квітня 2019 – Афонін Е. А., Мартинов А. Ю. Українське диво: від депресії до соціального оптимізму. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 296 c. (Серія «Відкрита дослідницька концепція». Вип. 18); 6 листопада 2019 – Новаченко Т. В., Афонін Е. А. Авторитет керівника в публічному управлінні: навч. посіб. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Київ : НАДУ, 2019. 168 с. (Серія «Відкрита дослідницька концепція». Вип. 20);
  • Розробка та презентація громадськості ІТ-проектів УША: 29 листопада 2019 – першого в Україні дослідницького інтернет-майданчика Української школи архетипіки.

Основні наукові публікації УША

Основні наукові публікації УША (Library of archetypes) доступні за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1soaitdqqbyNet9ZZitboMAR0Yb136MkZ