Ідейна основа
Ідейною основою УША стало юнгіанство, або аналітична психологія як один із психодинамічних напрямків психології. Його засновник, швейцарський психолог К.-Г. Юнг, стверджував, що, крім особистого несвідомого, існує ще і колективне несвідоме, яке містить у собі досвід розвитку всього людства. Основу колективного несвідомого становить архетип (або форма без власного змісту, відбиток), який «організовує» і «спрямовує» психічні процеси. Архетип можна порівняти із сухим річищем, рельєфом річки, що спрямовує психічні процеси. Він проявляється у вигляді символу: в образах героїв, міфах, фольклорі, обрядах, традиціях тощо. Архетипів безліч, адже це узагальнений досвід наших предків. Головними з них є наступні: архетип Я, архетип матері як збірний образ жінки й архетип батька, що визначає загальне ставлення до чоловіка.
К.-Г. Юнг відрізняв архетип від символу. Зокрема, вчений вважав, що архетип несвідомого знаходить свій прояв у символах, але жоден із конкретних символів не може повністю віддзеркалити архетип. Проте чим точніше символ відображає несвідоме, «організоване» навколо архетипу, тим більш сильну, емоційно заряджену реакцію викликає він в індивідуума. Крім символів індивідуального несвідомого, на думку К.-Г. Юнга, існують такі символи, які відображають колективне несвідоме (хрест, шестикутна зірка Давида, буддійське «колесо життя» тощо).
Прикладна спрямованість
Прикладну спрямованість УША визначили висновки французького психолога С.Московічі, сформульовані А. Брушлінським у передмові до його книги «Машина творить богів» (1988). У них, зокрема, російський психолог підкреслює, що: 1) психічне та соціальне є нероздільними; 2) психічне (вірування, пристрасті тощо) частіше, ніж це заведено вважати, лежить у підґрунті соціального (суспільних структур, продуктів, інститутів та ін.), і тому психологія перебуває у підгрунті соціології.
Інструментальні можливості
Інструментальні можливості УША забезпечили дві авторські методики психосоціальної діагностики. Одна з них – проективна методика «колірних переваг», що дозволяє вимірювати код психосоціальної культури. Інша – адаптований до масових соціологічних опитувань особистісний опитувальник БАД (Л. Бурлачук, Е. Афонін, О. Донченко), що забезпечує вимірювання шести психосоціальних характеристик великих соціальних систем:
- 1) екстраверсія-інтроверсія;
- 2) ірраціональність-раціональність;
- 3) інтуїтивність-сенсорність;
- 4) емоційність-прагматичність;
- 5) екстернальність-інтернальність (локус контроль);
- 6) екзекутивність-інтенціональність (ґендер).
Методика БАД забезпечила моніторинг процесів ідентифікації, що лежать у підґрунті соціальних інтересів, а також порівняльний аналіз процесів ідентифікації та перспективи інституціональних перетворень (реформ) в Україні, Білорусі та Росії. Вітчизняна методика БАД є аналогом методики MBTI (Myers-Briggs Type Indicator), яка існує вже 70 років, націленої на психодіагностику окремої людини, а також малих груп/організацій. Вона активно використовується сьогодні в США та Японії для вирішення різних завдань менеджменту, в тому числі кадрового.