Виповнюється чотири роки з того переломного моменту, коли в столиці розпочалися протести, викликані відходом тодішнього керівництва держави від курсу на євроінтеграцію. Ці події послужили продовженням подій-2004, котрі отримали символічну назву «Помаранчева революція». Так вважає Едуард Афонін — доктор соціологічних наук, професор кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії державного управління при Президентові України.
– Едуарде Андрійовичу, чому ви вважаєте, що осінньо-зимові протести 2013-2014 років Революції Гідності є продовженням подій «помаранчевих»?
– Бо саме тоді, у 2004 році в Україні народився Громадянин – самодостатня особистість, яка націлилася стверджувати в країні індивідуальні цінності. В смисловому спектрі вже на той час також була присутня євроінтеграційна складова. Опираючись на дані моніторингу Української школи архетипіки, можна стверджувати: більшість людей сприймає навколишній світ за інерцією, як то кажуть «на дотик». З огляду на це події 2013-2014 років і стали продовженням «помаранчевих» подій. Проте у 2004 році все сталося не на користь паростків молодої ліберальної демократії: вонане спромоглася закріпитись в центрі й розширити свій вплив на периферію. Плодами «помаранчевої революції» скористались олігархи, які замінили державну монополію монополією великого капіталу. Як наслідок, у кульмінаційний момент і відбулася Революція Гідності. Намійпогляд, постпомаранчевий період був сповнений подвійним змістом. З одного боку, країнанабирала обертидемократичних реформ (від адміністративно-територіальної до конституційної), пов’язучи наше буття з євроінтеграцією. З іншого, в Україні ще зберігається неприборкане економічне «его» – монополія потужного капіталу.
– Як ви ставитесь до заяв про те, що «майданні протести» носили замовний характер?
– Мені якось вже доводилось вказувати російським колегам на дані, які напередодні Революції Гідності отримав Міжнародний інститут соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Йдеться про те, що тільки протягом листопада-2013 у країні втричі збільшився рівень соціального протесту. Також хотілося б нагадати про «помаранчеві» протести, коли Партія регіонів завезла з Криму і Донбасу до Києва близько 10 тисяч «тітушек». На той час, восени-2004 спроби моделювання конфлікту виявилися марними (як показали результати моніторингу). – Що, на ваш погляд, змінилося після останніх «майданних» подій? – Зважаючи на моніторингові результати, можу сказати: процес трансформаційних змін знаходиться у завершальній фазі своєї динаміки – старі соціальні інститути вщент руйнуються, а на їх місце постають нові. Зважаючи на дослідження Української школи архетипіки, через рік-два відбудуться стрибкоподібні зміни в самосвідомості, що кардинально змінить ситуацію в країні. Суспільство знову повернеться до «помаранчевих паростків»…
Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ
Газета – «Вечірній Київ»